Петро ХИМИЧ: «Могли би закінчити війну ще в липні 2014-го…»

  • strict warning: Non-static method view::load() should not be called statically in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/views.module on line 906.
  • strict warning: Declaration of views_handler_filter::options_validate() should be compatible with views_handler::options_validate($form, &$form_state) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/handlers/views_handler_filter.inc on line 607.
  • strict warning: Declaration of views_handler_filter::options_submit() should be compatible with views_handler::options_submit($form, &$form_state) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/handlers/views_handler_filter.inc on line 607.
  • strict warning: Declaration of views_handler_filter_boolean_operator::value_validate() should be compatible with views_handler_filter::value_validate($form, &$form_state) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/handlers/views_handler_filter_boolean_operator.inc on line 159.
  • strict warning: Non-static method view::load() should not be called statically in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/views.module on line 906.
  • strict warning: Declaration of views_plugin_style_default::options() should be compatible with views_object::options() in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_style_default.inc on line 24.
  • strict warning: Declaration of views_plugin_row::options_validate() should be compatible with views_plugin::options_validate(&$form, &$form_state) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_row.inc on line 134.
  • strict warning: Declaration of views_plugin_row::options_submit() should be compatible with views_plugin::options_submit(&$form, &$form_state) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/plugins/views_plugin_row.inc on line 134.
  • strict warning: Non-static method view::load() should not be called statically in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/views/views.module on line 906.
  • strict warning: Declaration of image_attach_views_handler_field_attached_images::pre_render() should be compatible with views_handler_field::pre_render($values) in /home/olevsk/olevsk.com.ua/www/sites/all/modules/image/contrib/image_attach/image_attach_views_handler_field_attached_images.inc on line 111.
Версія для друку
IMG_20140930_085713.jpg

Химич Петро Петрович – єдиний депутат Олевської районної ради, який більше півроку, у найбільш драматичні часи 2014, захищав незалежність України в зоні АТО. Учасник бойових дій, нагороджений медаллю «Учасник АТО», старший сержант ЗСУ. Напередодні Дня Збройних сил України ми зустріли з Петро Петровичем, який, до речі, 25 жовтня 2015 року знову, вже вдруге, був обраний депутатом районної ради від виборчого округу в смт. Бучмани, де він працює фельдшером місцевого ФАПу.

- Петро Петровичу, розкажіть, будь ласка, про перебування в зоні АТО.

- Я був мобілізований до Збройних сил України 20 березня 2014 року. Направили спочатку в Бердичівську 26-ту артилерійську бригаду, де був фельдшером в санчастині, потім перекинули на полігон Широкий Лан, а в червні місяці нас направили в зону АТО. Приїхали ми в місто Щастя, через деякий час нам сказали: «На тиждень вас направляємо в Луганський аеропорт», а довелось там бути три місяці. Обстановка була тяжка, йшли постійні обстріли, бої, багато наших хлопців там загинуло. А могли би закінчити війну ще в липні 2014 року. Коли на Україну йшов перший гуманітарний конвой з Росії, наш комбат розмітив всі їх позиції, ми були готові їх «накрити», щоб села не задіти, але команду нам так і не давали. Зайшов їх конвой і почали нас розбивати в пух і прах. В Лотугіно йшли жорстокі бої, постійні обстріли. Стріляли по нас з усіх видів зброї – були і гради, і урагани,і танки, і міномети. Плюс до цього вибухали наші боєприпаси, була одна стежинка, по якій можна було проходити. Все горить, все палає, осколки літають, ось тоді я закурив і до сих пір курю. Боялися вийти з укриття, читали щиро молитву і виходили з Богом на дорогу, наші танки підривалися та Бог нас вивів.

Був один випадок, який дуже запам’ятався : їде Камаз, з ворожого танку стріляють по йому, снаряд падає поряд на асфальт і починає підплигувати, як м’яч, але не вибухає. Такий випадок можна було б зняти на відео, але було не до того…Там я і пісню написав. Пізніше нас знову направили в місто Щастя, далі була Бахмутівка. У нас практично всі стволи вийшли із строю, але ми вистояли, вижили. Восени повернулись в Бердичів, там перебував у госпіталі, заліковував контузію. Підлікувавшись, дослужив ще місяць і демобілізувався 10 грудня минулого року, повернулись до дому після майже дев’яти місяців служби, з них півроку перебував в зоні АТО.

- Яку реабілітацію Ви проходите зараз?

- Нам надають консультації, розказують, якими пільгами можемо користуватись, побував на санаторному лікуванні в Денишах, в Одесі. Звичайно, вдалось полікуватися, відволіктися, але все ще сняться важкі сни…

- Ви вже вдруге обрані депутатом райради, за якою допомогою люди звертаються до вас?

- Звертаються в усіх питаннях, різні є проблеми: по землі, по дорогам, медичні питання. По мірі можливості стараюсь допомагати.

- Петро Петровичу, розкажіть, будь ласка,більш докладно про себе, про свою родину.

- Народився я в с. Білокоровичі Олевського району в 1972 році, мама працювала в тублікарні, батько – електриком в Білокоровицькому колгоспі. Після закінчення 8-го класу в 1991 році вступив до Бердичівського медичного училища, а після закінчення навчання працював в Білокоровицькій лікарні, потім пішов служити в армію. Повернувшись до дому, оженився, маю доньку,яка навчається на сімейного лікаря в м. Одесі – продовжує сімейні традиції. Маю сина, який закінчив залізничний ВНЗ. Фельдшером в смт. Бучмани працюю вже 25 років.

- Як Ви оцінюєте політичну ситуацію в нашій країні?

- Як складну. Ми мали надію на краще після Майдану, їздили і в 2004 році, ще коли за Ющенка стояли, потім була Революція Гідності, а нічого не змінилось, ще гірше стало жити, політики ділять владу, робочі місця скорочують…Розводиться ще більша бюрократія…Але, як і всі, сподіваюсь на зміни на краще: не може бути, щоб хлопці, які загинули на Сході й гинуть досі, втратити свої життя даремно…

Брала інтерв'ю Ірина Кльоц


Присоединяйтесь!